Антон ОСТРИЖНЮК: "Двадцять років – це лише початок!"

Минулого тижня волейбольний клуб "Будівельник" відсвяткував свій двадцятилітній ювілей. За цей довгий проміжок часу клуб об'єднав більше півсотні фанатів гри над сіткою, які вже стали однією великою волейбольною родиною. Про ювілейну дату і чим живе клуб сьогодні розмовляємо з незмінним керівником волейбольного клубу "Будівельник" Антоном Михайловичем Острижнюком. 

- Здавалось би, лише не давно клуб розпочав свою діяльність, а минулого тижня вже відсвяткував своє двадцятиліття. Розкажіть, як все починалось. 
- 30 років тому будівельні організації нашого міста вирішили побудувати власний культурно-спортивний заклад для проведення конференцій, зборів, концертів та спортивних змагань. Тож саме так на сьогоднішній вулиці Набережній було зведено Культурно-спортивний комплекс "Будівельник" і я став його першим директором. Спочатку комплекс був відомчим, але за десять років ситуація склалась так, що ми не в змозі були його утримувати. Тому згодом прийняли рішення передати КСК у комунальну власність Івано-Франківська. Саме тоді зрозумів, що назва "Будівельник" скоріш за все буде змінена і пам'ять про те, що комплекс звели саме будівельники зникне. 

Тож я вирішив зберегти назву, створивши при Муніципальному центрі дозвілля (саме так тоді вже називався комплекс) ветеранський волейбольний клуб "Будівельник". Тобто в громадській організації ми створили ще одну громадську організацію. Знайшли підтримку міської влади в особі тодішнього міського голови Зеновія Васильовича Шкутяка, розробили статут і всі попутні дозвільні документи, а 21-го грудня 1999-го року вважається днем народження нашого клубу. КСК ми передали у власність безкоштовно, але з однією умовою – за волейбольним клубом зарезервовано два дні для тренувань, а саме у четвер та неділю. І ось ми вже 20 років маємо змогу безкоштовно тренуватись у спортзалі МЦД, а назва "Будівельник" продовжує жити. 

- Чому вирішили організувати клуб ветеранського спорту?
- Ми вирішили об'єднати ветеранів волейболу Івано-Франківська. В той час склалось так, що коли тобі вже трішки за 30-ть, то вже не маєш можливості продовжити свою спортивну діяльність. Юнаки займаються в секціях, студенти виступають у командах університетах. Тож вирішили заповнити дану прогалину і прописали в клубний статут граничний вік – 40 і старші. 

Звісно, ми брали і молодших, скажімо так, "на перспективу", які мають бажання грати у волейбол. В офіційних змаганнях вони залучені не будуть, але для підтримки власного здоров'я можуть грати у нас. І є навіть такі, які прийшли до нас двадцять років тому у віці тридцяти і зараз виступають в обласних змаганнях.

Першим нашим турніром стала обласна спартакіада серед працівників житлово-комунального господарства, що відбулась у лютому 2000-го року. Згодом взяли участь у чемпіонаті Івано-Франківська і так почалась наша спортивна історія. З того часу ми вісім разів виборювали звання чемпіонів області серед ветеранів 40+, ще тричі ставали найкращими у категорії 50+, а також двічі перемагали у чемпіонаті та кубку міста з волейболу. Цієї осені "Будівельник" дебютував на міжнародному рівні, виборовши бронзові нагороди клубного чемпіонату світу у категорії 50+, що проходив у сусідній Польщі. 

- Однією з пам'ятних сторінок в історію клубу стала товариська зустріч зі збірною ветеранів міста Києва на чолі з олімпійським чемпіоном Володимиром Івановим.
- Разом з передачею у комунальну власність КСК закінчувалась і моя каденція директора комплексу, тож наостанок вирішив зробити щось цікаве як для хлопців, так і для шанувальників волейболу Івано-Франківська. Я знав, що в столиці є збірна міста, де зібрані колишні чемпіони світу та Європи, а очолює їх олімпійський чемпіон Володимир Іванов.

Тоді через Федерацію ветеранів волейболу України вийшов на пана Володимира, якому й запропонував на день міста провести зустріч ветеранів Івано-Франківська та Києва. Після того як він дав добро, ми розпочали плідну підготовку до даного заходу. Залучили як обласний, так і міський спорткомітети та, коли вже все було готово, запросили і міського голову Івано-Франківська Зеновія Васильовича Шкутяка. Тож 20-го травня 2001-го року провели два поєдинки командами 40+ та 50+. Звісно, ми в двох матчах поступились, але сам матч став непересічною подією у спортивному житті міста. Опісля матчів наші почесні гості мали змогу познайомитись з Івано-Франківськом. 

В мене навіть збереглась афіша тієї пам'ятної гри. І от минулої неділі, коли святкували 20-річчя, я почепив її на видному місці у спортзалі. Хлопці вже, чесно кажучи, забули про саму гру, а побачивши афішу знову пригадали миті приїзду збірної Києва.

- Яка чисельність членів клубу?
- Під час заснування "Будівельник" об'єднав 16 любителів волейболу. Прийом у клуб у нас офіційний – кандидат заповнює анкету, пише заяву і тоді на загальних зборах приймаємо до лав і вручаємо посвідчення члена клубу. Окрім того, сплачує індивідуальні внески, з яких і фінансується наш клуб. Тому у нас немає такого, що прийшов і одразу в клубі. Ще є випробувальний термін, після якого й затверджують до лав клубу. Загалом за двадцятилітню історію через "Будівельник" пройшли більше півсотні учасників. Хтось виїхав за кордон, хтось переїхав. А станом на сьогодні у нас 22 члени.

- Окрім членських внесків, чи є ще якась підтримка клубу?
- Останнім часом ми налагодили діалог з міською владою. Восени вперше в історії "Будівельник" здобув бронзові нагороди клубного чемпіонату світу, що проходив у Польщі і зібрав більше тридцяти команд з десятка країн Європи і світу. Дуже хотілось, щоб наша звитяга не залишилась непоміченою, тож після приїзду додому домовились про зустріч з міським головою Івано-Франківська Русланом Марцінківом.

Під час особистого прийому Руслан Романович тепло прийняв нас і дав зрозуміти, що можемо розраховувати на підтримку з боку влади, а також зазначив, що наш тріумф прославив не лише Франківщину серед світової волейбольної спільноти, а й всю Україну. Не приховуватиму, але хлопці вже планують поїхати на наступний, ювілейний турнір до Польщі.

- "Будівельник" став одним з ініціаторів створення чемпіонату Івано-Франківської області серед ветеранів.
- До офіційного чемпіонату області серед ветеранів обласний центр фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" проводив одноденні турніри в категоріях 40+ і 50+. Матчі проходили то в Івано-Франківську, то в Коломиї, то в Калуші. Спочатку це було цікаво, а згодом дещо приїлося волейболістам, адже в один день грали по два-три виснажливі поєдинки. Я безпосередньо брав участь в організації турнірів і згодом звернувсядо тодішнього президента обласної федерації волейболу Василя Михайловича Скрипничука з проханням розглянути питання про можливість проведення офіційного чемпіонату області серед ветеранів. Зі своїм календарем, регламентом і т.д. 

Перші сезони ми проводили чемпіонат у два етапи - регіональний за територіальним принципом та фінальний, куди виходили переможці регіональних груп. Такий формат став цікавішим, адже команди провели більше ігор. А два роки тому перейшли на формат чемпіонату області – з роз'їздами в одне коло та фінальним турніром. 

Особливо цікавим видався минулорічний турнір, де до фіналу пробились "Залуччя", "Зелені Дракони", "Рожнів" та "Будівельник". Вже тоді нам дали серйозний бій, а цьогоріч зазнали першої поразки, програвши вперше за вісім змагальних сезонів у Бурштині (0:3).

Серйозним поштовхом для розвитку ветеранського волейболу в області стало обрання Олександра Олександровича Поповича на пост президента Федерації волейболу Івано-Франківської області. Саме тоді було створено комітет ветеранського волейболу при федерації, який я й очолюю. Якщо раніше ми проводили чемпіонат окремо, то після обрання Олександра федерація взяла під крило наш чемпіонат, який почав прогресувати. 

- Окрім змагань серед ветеранів, "Будівельник" щорічно проводить і багато інших заходів.
- Задля збереження традицій Дня Будівельника ми щорічно проводимо турнір з  волейболу. Раніше проводили цілі спартакіади, які включали в себе стрільбу, волейбол, боротьбу, а все завершувалось грандіозним концертом у Муніципальному центрі дозвілля. Згодом потихеньку все почало занепадати і залишився лише один волейбол, який організовує саме "Будівельник". Окрім того, вже більше десятка років проводимо турнір ветеранів до дня міста.

- Зараз ветеранський спорт не дуже шанується в нас. На Вашу думку, чому склалась така ситуація?
- Ветеранський спорт, безумовно є, але він суто по видам спорту – до прикладу, баскетболісти є в Калуші, футболісти в "Прикарпатті", тощо. Два місяці тому задля об'єднання всіх ветеранів області управління спорту ОДА провело установчі збори і створили Асоціацію ветеранів спорту нашої області, до якої увійшли представники волейболу, футболу, плавання, туризму, баскетболу. Саме ця ініціатива повинна дати новий поштовх для розвитку ветеранського спорту на Прикарпатті. 

Я, як представник волейбольної спільноти, подав свої пропозиції на розгляд Асоціації. Покладаємо сподівання, що завдяки асоціації наші ветерани вперше за довгий час поїдуть на Чемпіонат України, що кожного року проходить у місті Коблево Миколаївської області. Це всеукраїнський турнір ветеранів у вікових категоріях 40+, 45+, 50+, 55+ серед чоловіків і жінок. Раніше лише одного разу ми брали участь у подібних змаганнях завдяки голові обласної ради Олександру Максимовичу Сичу, але з тих пір пройшло вже трохи часу. 

Повторююсь, ветерани є, але їх треба об'єднати. Коли ми зробили перший чемпіонат області серед ветеранів, на нас ніхто не звертав уваги. То була справа волейбольного клубу "Будівельник" і Острижнюка, які все організують без участі федерації. З того часу багато що змінилось і зараз маємо ветеранів волейболу чи не в кожному місті - Коломиї, Калуші, Снятині, Рожнятові, Богородчаних, Долині. В Івано-Франківську крім нас ще є клуби на Пасічній та в ІФНТУНГ. До прикладу, хто міг подумати, що в Делятині є ветерани волейболу. Там ентузіаст Андрій Іванович зібрав команду з офіцерів військової частини і вони виступають в чемпіонаті.

- Як відсвяткували ювілей?

- Не кожен клуб в Івано-Франківську може похвалитись довгою історією, тож до ювілейної дати ми готувались завчасно, адже не хотілось, щоб дана подія пройшла повз шанувальників волейболу. Спеціально до свята ми підготували банер з привітанням, пам’ятні кубки, медалі різного ґатунку, пам’ятні призи кращим гравцям, запросили почесних гостей та засновників. В свою чергу клуб був відзначений подяками  за популяризацію волейболу в регіоні від спортивних громадських організацій та міської влади. Спортивна складова свята включала в себе клубний турнір за участю трьох команд - ВК "Будівельник-1", ВК "Будівельник-2" та ВК "Обрій". Для хлопців це була ще одна нагода по-дружньому посперечатись на волейбольному майданчику і визначити найсильнішого, але цього дня всі були об’єднані однією метою – гарно провести час і згадати минулі перемоги "Будівельника".

Двадцять років – це лише початок! Наш клуб – це більше ніж просто гурток за інтересами, це родина, яка вже двадцять років підтримує один одного. Це друзі і в житті і в спорті. І я сподіваюсь, що наша волейбольна родина з часом лише збільшуватиметься і примножуватиме волейбольні традиції Прикарпаття!

Розмовляв Андрій МОКЛЯК, SPORT.IF.UA
Антон ОСТРИЖНЮК: "Двадцять років – це лише початок!" Антон ОСТРИЖНЮК: "Двадцять років – це лише початок!" Reviewed by Andriy Moklyak on 28.12.19 Rating: 5
На платформі Blogger.